Виходять дві дами із кінотеатру, їх зверхня розмова мене потіша; питає одна із волоссям ондатри: «Не втямлю, що значить — «Камінна душа»? І, пальчика звівши, їй друга тлумачить, аж сяє у персні коштовний рубін: «Камінна душа» — себто дуже гаряча, бо вислів походить від слова «камін»! О мовонько рідна в вінку алфавіту, чи перли твої ми зберем хоч колись? Пішли дві глядачки, а десь на тім світі у Гната Хоткевича сльози лились...