Валентина Степаненко

З однаковим комфортом

В тролейбусі в годину пік
Тісненько біля входу.
Упхавшись ледве, чоловік
Давай бурчати з ходу:
— Мов ті стовпи, стоять усі!
Посуньтесь трохи, жінко!
— Стою я на одній нозі! —
Та дорікнула дзвінко.
— Зчинили тут переполох!
Не краща в мене справа!
Я, уявіть, стою на двох:
Сусіда зліва й справа!