До питання про ослів

Вот если б из басен, которых не счесть,
Могли хоть единую звери прочесть,
То, видно, свои изменили б повадки,
У них завелись бы иные порядки.
Осел, скажем, лучше би кадрами ведал...
М. Сточик. К вопросу о баснях
Осел таки вхитрився байку прочитати.
— Що, знов смієтесь над Ослом?!. —
        Обурився вухатий. —
Хто тільки водить їх лихим пером?
Все алегорії якісь, усе сатира...
У печінках сидить вже писанина ця. —
    Махнув хвостом, псявіра,
        І до хлівця —
Шукать смачненького сінця. —
Ні, я б не друкував оті байки,
Нехай їм грець, із байкарями.
Езопи розвелись! За витівки такі
        Прогнати будяками,
    Щоб казна-що там не верзли, —
Нам байкою не тикай, ми не діти!.. —
        ...Якби ж ото Осли
    Ще вміли байку розуміти!