У письмовій формі

В рідне село до матері
З Києва синочок
Надіслав за вісім років
Маленький листочок:
«Здрастуй, моя незабутня,
Дорога матусю!
Я тепер в аспірантурі
Третій рік учуся.
А до цього інженером
Працював чимало,
Тож, як бачиш, листи писать
Часу бракувало.
Зібрав оце посилочку,
Різні там дрібниці:
Костюм тобі, дві хустини,
Теплі рукавиці.
Як одержиш, — в листі далі
Син благає маму, —
Повідом мене негайно,
Удар телеграму».

Рада б мати телеграму
Синочкові дати,
Та тільки той не спромігся
Посилку послати —
Чи то скнарість верх узяла
Над совістю сина,
Чи то, може, тверде слово
Мовила дружина.

Більше місяця матуся
Посилочку ждала,
Після цього телеграму
Синові послала:
«Не хвилюйся, рідний сину,
Все, як кажуть, в нормі:
Одержала я посилку...
У письмовій формі».