Дуже товариський

У цеху зібрався дружно люд,
Розпочався товариський суд...
Головуючий підвів Хому
І дає запитання йому:
«Як ти встиг п’ять жінок помінять?»
Тут Хома й почав розповідать:
«Перша жінка, я ж вам говорив,
Вимагала, щоб їй борщ варив.
Я сказав: «Не кок тобі Хома.
Будь здорова. Борщ вари сама».
Всі останні, дідько б їх забрав,
Змушували, кляті, щоб я крав,
Їй сказав: «Вам хочеться, крадіть.
Дурень я, за вас в тюрмі сидіть».
До спиртного нахил в мене є.
А, скажіть, ну хто із вас не п’є?
П’ю за власні. Маю свій рубіж:
Півкіла... а більше — хоч заріж». —
«Я з Хомою згоден, тут він прав,
Що жінок багато поміняв, —
Мовив газозварник Миша Круть. —
Як інакше чоловіку буть?
Красти вимагають, борщ варить...
Хто ж з таким поріддям стане жить?!»
«Коваля такого, як Хома,
Певне, на землі ніде нема, —
Заявив технолог цеху Тит, —
Він же не злодюга, не бандит». —
Десь з кутка підпільний адвокат
Вигукнув: «Хома не виноват!»

Так «промовці» прямо й спідтишка
Захищали на суді дружка...
Суд, цілком попавши під їх вплив,
Хомці попередження вліпив...
«Що й казати, — дивувався люд, —
Дуже товариським був цей суд».