Причвалав поет в лікарню, каже: «Нездоровий... В мене крижі, слово честі, наче цементові, ноги нібито з граніту, як з бетону спина. Ще такого не було. Що то за причина?..» Почесавши тім’я, лікар посміхнувсь лукаво: «Не хвилюйтесь. То приходить велич ваша й слава. Все життя ви пробивались в люди знамениті, то й стоятимете скоро в цементі й граніті».