Мабуть, у цьому не чує він злого, Що на серце глухий і на слово, Що душею він також не чує, Бо глуха в ній тетеря ночує. Глухне ззовні він і зсередини — Він глухий до людей і людини. І скажу, правди нікуди діти: — Треба грому! — таких розбудити.
