Микола Сингаївський

Глухий

Мабуть, у цьому не чує він злого,
Що на серце глухий і на слово,
Що душею він також не чує,
Бо глуха в ній тетеря ночує.
Глухне ззовні він і зсередини —
Він глухий до людей і людини.
І скажу, правди нікуди діти:
— Треба грому! — таких розбудити.