Борис Шрубенко

Квити

— За послугу спасибі, любий друже.
Тепер я маю дефіцитну річ.
На знак подяки подарунок мушу
Тобі купить? Чи ставить могорич?

— Я не з хабарників, невже не бачиш?
Недарма ж двадцять літ працюю тут.
Коли ж від серця хочеться віддячить,
Влаштуй мого синочка в інститут.