Микола Шапошник

Не та совість

Кум Оверко з рідним кумом
Зустрівся у полі.
Про свою гірку пригоду
Розповів Миколі.
— Вчора я раніш з роботи
Повернувсь до хати.
І такеє там надибав!
Не повіриш, брате!
У постелі лежить жінка
Із своїм коханцем —
Здоровенним мугирищем,
А не обкаканцем.
Розпашілі, розімлілі,
І бачу по пиці,
Що в обох хитрющі очі,
Ніби у лисиці.
Я на кухню, Боже правий!
Совість в них, як в чаплі.
Усе пиво, що купив я,
Випили до краплі.