Кум Оверко з рідним кумом Зустрівся у полі. Про свою гірку пригоду Розповів Миколі. — Вчора я раніш з роботи Повернувсь до хати. І такеє там надибав! Не повіриш, брате! У постелі лежить жінка Із своїм коханцем — Здоровенним мугирищем, А не обкаканцем. Розпашілі, розімлілі, І бачу по пиці, Що в обох хитрющі очі, Ніби у лисиці. Я на кухню, Боже правий! Совість в них, як в чаплі. Усе пиво, що купив я, Випили до краплі.