Микола Шапошник

Майже без вад

Хвалить дядько племіннику
Дівчину знайому.
— Хочеш, Петре, буть щасливий,
То не жуй солому!
Як одружишся на Зіні,
Станеш з нею жити,
Вам таке кохання вийде,
Що нічим розлити.
Невеличка, круглолиця,
Брівки, як шнурочки.
Губенята, мов з троянди
Ніжні пелюсточки.
Дуже, Петре, роботяща..
Готувати вміє.
Сказать слово супротивне
Тобі не посміє.
Голос, ніби в соловейка.
На бандурі грає.
На німецькій і англійській
Вільно розмовляє.
Має власний магазинчик,
Добре заробляє, —
У скрутну життя хвилину
Про тебе подбає.
Женись сміло і не бійся,
Що замочиш ніжки!
Є й недолік невеличкий...
Вагітненька трішки!