Ведмідь і Шакал

    Шакал — неситий звіроїд,
Не маючи м’ясного на обід,
А знаючи давненько,
Яка-то ведмежатина смачненька,
І те засвоївши ретельно дуже,
Що тигри із ведмедями не дружать,
    Дав клишоногому пораду:
    — Допоки бродить Тигр у лісі,
        Не буде в світі миру й ладу!
        Якщо його боїшся,
        То я скажу: дарма!
Нічого в Тигрові жахливого нема!
    Він не такий уже і сильний, і здоровий...
        Тигр — паперовий!
У нього тільки вигляд грізний.
    Зберися з силами, іще не пізно,
        І перемога за тобою! —
Ведмідь поглянув на Шакала,
Його підозра налякала,
    Порадник ніби щось лукавить:
    — А як обидва ми поляжемо в двобої,
    Тоді хто лісом буде править?
        Шакали? —
Ведмідь, не володіючи собою,
Негайно кинувся до бою,
Прудкі порадники-шакали —
У лісі ноги замелькали!

    Всі вороги безсильні
    До провокацій схильні!