Пробка

Літрова Пляшка, Пробка і Вино
Здружилися давно.
Льохи й страшні підвали
Ніколи друзів не лякали.
        За дружбу ту міцну
        Всі знали їм ціну.
Аж ось якась нечиста сила
Взяла та Пробку похвалила.
Мовляв, тому міцне вино,
Що добре Пробкою затулене воно!
Почула Пробка похвалу
І їй ще більше слави закортіло.
Бабах! Із пляшки на балу
І аж до стелі з шумом полетіла.
За подвиг отакий хотілось їй хвали!
Але всі гості вже Вино пили,
У кришталевих чарах підіймали,
Порожню Пляшку вранці в магазин здали,
        А Пробки й не згадали!

Мораль у баєчці коротка:
Хто дружбу щиру, не лукаву
Обмінює на власну славу, —
        Дурний, мов пробка!