Полікарп Шабатин

Байки

Книжки і Пацюки

В бібліотеку — розум од віків,
Забралось кілька пацюків,
Так схильних до сенсацій
    І провокацій!
Які, заради власної наживи,
Ретельно хижакам служили,
    Амбіції неситій —
Із самолюбства й злості зшиті!
    І ну, нищівники, бійці,
Мерщій до книг, де грубші корінці
    Та де старіші
    Стоять у ніші,
Пожадливо гризуть,
Паплюжать, виливають хижу лють,
Щоб авторів позбавить на майбуть
Поваги і читацької любові
До мудрості, вкарбованій у слові!
Гризуть, до того ж вибірково,
    Набуте од віків,
    Де пацюків
Тавровано безпомилково!
    Аж тут розумною рукою
Хтось приладнав їм не один капкан
Повісив сала на гачки.
        І виправдав себе обман!
        Легка нажива,
    Зате бібліотеці послужила!
        Заверещали пацюки —
    Не всі ж скалічили книжки!

    А сила в байці для віків:
    Не май жалю до пацюків!