Горшки

    Засперечались між собою глиняні Горшки —
        Губатий
        І лобатий,
Хто з них в печі закип’ятить вершки,
        Та так уміло,
        Щоб через край не збігло,
    З вогнем же мають справу.
І, замість того, щоб узятися за діло
         (Обох спровокував лукавий —
        Підштовхувач лихої слави),
Давай один одного ганить і неславить
        Прилюдно, на весь світ,
    Що тільки не плели своїми язиками,
    Змагалися лайливими словами,
    Аж доки й тріснулись лобами.
    Здавалось, мирний віднайдуть одвіт!
    Ба ж ні! Не примирилися думками,
    Попадали дрібними черепками!
Хазяйка ж, глянувши на вередливих диваків,
Взяла каструлю для вершків!