Ішов із собакою пан, Бундючний, із пикою сонною. Навстріч — запорожець Степан: — Куди це ти тягнеш хавронію? — Ти що? Протри очі, ду-рр-ак. Не бачиш, що йду я з собакою? Поглянув на пана козак: — А я не з тобою балакаю.
