Новенький наш підручний, хлопець Марко, Зробив лише до печі перший крок. — Еге, та тут, — говорить, — вельми жарко! — І непомітно шасть у холодок. А потім він на зборах сталеварів І червонів, сердега, й полотнів: Народ його дошкульним сміхом шпарив — Котився піт у десять ручаїв. Сьогодні знову біля печі Марко. Тепер у хлопця все на лад пішло. — Хіба ж оце, — говорить, — друзі, жарко? На зборах устократ жаркіш було!
