Анатолій Прохоренко

Депутат Омелько Хват

Перед виборами в Ради
Кандидат Омелько Хват
Все питав людей поради,
Слухав їх усіх підряд.

«Все кажіть мені одразу, —
Закликає кандидат, —
Ваші просьби — то накази,
Їх утілить депутат».

Що просили — до блокнота
Акуратно нотував:
Чи влаштовує робота?
Чи кого образив зав?

Кому шиферу, вугілля?
Кому гойдалку зробить?
Чи прискорить новосілля?.. —
Все записував умить.

Кому сіна, кому газу, —
Все писав із року в рік,
Від наказу до наказу
Цей «дбайливий» чоловік.

Все писав... Та діла з того,
Наче з цапа молока.
Лиш на сесіях у нього
Вгору дерлася рука.

Ну, а з діл — одне-єдине
Неухильно він творив:
В привілейних магазинах
Все, що міг, таки вхопив.

Й це ось знов, як обирати
Нову Раду час настав,
Наш Омелько в кандидати
Знов себе упхать впрохав.

Знов збирає він накази,
Знов себе у груди б’є,
Знов клянеться... А тим часом
Дума тільки про своє:

Щоб і завтра, як сьогодні,
Привілеї лиш хапать, —
Ось такий-то наш «народний»,
Наш Омелько-депутат.