Сонце вище хати

Каже Петрикові мати:
— Ти надвір піди, синочку,
І на сонці цю сорочку 
Там повісь й вернись до хати.
Той недовго був надворі —
Повернувсь в кімнату скоро
І побіг мерщій до мами,
Очі бризнули сльозами:
— Де ж те сонце — вище хати?
Я не міг його дістати!