Георгій Поздняк

Отоді все й видно буде

Матері сказала доня:
— Будемо ж ми чуйні. —
Дамо грибів собаці,
Бо може отруйні?
— І таке ти скажеш, Любо, —
Відповіла ненька, —
Ще, гляди, собаку згубиш,
Вона ж в нас гарненька.
Он прийде Дмитро твій скоро
На обід гарячий.
Отоді все й видно буде,
Отоді й побачим!