Георгій Поздняк

Не повірила

— Позавчора лантух з поля
На собі тягла…
Порожняк вів твій Микола
Й не взяв до села.
— Щось не можу вірить тому, —
Каже молодиця, —
Він щодня везе додому
В машині гостинця.