Чоловік зібрався зрання На осіннє полювання. Взяв з собою він немало: Хліб, цибулю, пляшку, сало. Чарку взяв — і вийшов з хати… На поріг не встиг ще стати, Як йому гука дружина: — Ти ж ружжо забув, Мартине! — І мисливець тут озвався, На ходу зорієнтувався: — Не вертатимусь вже, Людо, А то ще невдача буде!