Георгій Поздняк

Молоде — зелене

— Одружився я, Василю, —
Хвалиться Степан. —
Взяв собі красуню милу,
Тополиний стан.
— Василишину Галину?
Запитав сусід. —
Як же, знаю цю дівчину,
Ще й багато літ.
Тричі заміж виходила,
Раділа й сміялась…
— Ну і що? Вона ж, нещасна,
Тричі помилялась!