Каже Гнатові Хома: — Під вербою вчора Обнімав і цілував Я твою Федору... Що іще у них було, Більше Гнат не слухав, Кулачищем прямо в ніс Він Хомі заїхав. — Що за звичка в тебе ця: От відразу — й битись?! Не дослухав до кінця: Це ж мені приснилось! Врізав знову кулаком Гнат Хому по пиці: — Не розказуй більш мені Всякі небилиці!