Микола Петренко

Вірність натурі

Зітхнув ревізор і промовив:
— Так-так!..
Що ж, будем, колеги, підписувать акт:
Про те, що вершаться тут справи негарні...
— Стривайте! — схопився директор кав'ярні, —
Можливо, спочатку... Ну так, для забави,
Посидимо з вами та вип’ємо кави?..

Ось кава парує на білім столі.
І келишки поряд — недуже й малі, —
Бо кава смачніша із віскі чи з ромом...
А що ж ревізор наш — чень, вибухне громом?
Ні, рушив до столу:
— Я й справді стомився...
Та в келих заглянув, і кисло скривився,
Очі примружив і мовив сердито:
— Шановний колего, а тут недолито!
Якщо вже ви навіть зі мною отак —
Пощади не буде: підписую акт!..