Старенький Коник-стрибунець До себе кличе сина: — Я знаю — близько мій кінець, А ти ж іще дитина... То вислухай, що я пізнав В житті на довгій ниві: Я літо все протанцював, Я був такий щасливий! Та як насунула зима, Завила хуга клята... Син усміхнувсь: — Гай, гай! Дарма Ти вчив цю байку, тату! Дивак ти, батьку, далебі — Вся ж річ в простім секреті: Було б же танцювать тобі В ансамблі чи в балеті!..
