Гриць купив прекрасну «Ладу».
Сів за руль. Дружина — ззаду:
Також — Лада, мила, славна.
І — як, певно, звикла здавна:
— Ключ!..
Заводь же!..
Їдем прямо!.. —
Щедро сипле вказівками.
— Швидкість третя! Більше газу!.. —
Ринулись вперед відразу.
— Світло жовте чи зелене?
— Покладись в усім на мене!..
Тисни!.. Вліво!..
Газу, газу!.. —
Врізались у буфер МАЗу...
Сохне Гриць тепер з досади:
Мав же він колись дві Лади...
