Диваків п’ятак

Приїхав у місто сучасне дивак
З якогось там царства глухого,
В кишені він мав нерозмінний п’ятак,
А більше, звичайно, нічого.

Приїхав у місто, де все на виду,
Приїхав, не ївши, не пивши:
«Отут вже, — гадає він, — не пропаду,
П’ятак у роботу пустивши».

Кафе, ресторани шикуються в ряд,
Швейцари вартують підходи.
А осьде на розі стоїть автомат,
А в ньому смачні бутерброди...

Гей, хлопче, не тут ти шукаєш добра.
Глянь — вже твій п’ятак заклинило...
Й почулося хрипле з глухого нутра:
— Вертайся у казку, дурило!..