— Як ся маєш? Як здоров’я, свате?
— Та на нього гріх ще нарікати.
— А ідеш такий, немов побитий.
Може, прикрощів завдали діти?
— Ні, мене вони не зобижають.
Знають взяти і віддати знають.
— А, цікаво, що беруть такого?
— Пенсію!.. до рублика одного.
— Ну, і віддають?!.
— Ага, у руки
Віддають на цілий рік онуків.