Степан Олійник

Тепла шуба

Тричі вигнаний хапуга
Знов з’явився на поріг:
Став просити зава-друга,
Щоб порадив, щоб поміг.

Каже:
— Хочу я на базу
Влаштуватися давно.
Ти закинь за мене фразу
У конторі «Хліб-вино».

Застрибали в зава очі.
(Прикидає сяк і так!).
— Поможу тобі охоче,
Дай подумать тільки... як? —

Враз... потис хапузі руку
Виручальник, друг палкий:
— Не журись! Придумав штуку!
Єсть, — говорить, — «хід» такий:

їдь мерщій з моїм привітом
До «Утильсировини»,
Проберися там з візитом
До начфіна Сарани.

Він подзвонить в «Фарби-лаки».
Там у нього робить тесть.
Той хоч красить дрантя всяке,
Та зате у нього єсть

Друг Самхват, що кроїть хутра
У майстерні «Хутровик».
А Самхват людина мудра,
В цьому ділі — «кадровик»!

В ательє він має свата
(в свата шиють... та не всі!),
Ти з запискою Самхвата
Мчи до свата на таксі!

Той влаштує без заминки,
Бо важливе тут одно —
Шиє шубу він для жінки
Начконтори «Хліб-вино»!

Біля третьої години
(У шофера графік є!)
Дама вийде із машини,
Дама зайде в ательє.

Дама гляне — сват одразу
І забігає тюпцем,
Та про тебе і про базу
Перемовиться слівцем.

— Добре, — скаже пишногуба. —
Хай ваш друг до мужа йде.
Лиш глядіть, щоб вийшла шуба,
Як ні в кого і ніде! —

— Сват віддячить, сват пошиє...
От який я «хід» знайшов!
Шуба та... тебе й зігріє...
— Ну, спасибі!
— Будь здоров!

...Двом ділкам у данім разі
«Хід» удавсь. (На жаль, бува!)
І хапуга на тій базі
Знов кишені набива.

Цідить там винце на ринки
Та повторює одно:
— Ох, і тепла шуба в жінки
Начконтори «Хліб-вино»!