Дехто свій «авторитет», Ніби графський титул, Виставляє наперед, Щоб у хід пустити. Спробуй з ним заговори Просто, як із рівним. — Це нахабство! Це підрив! — Захлинеться гнівно. — Критикан! Він вчить мене! Знай свою підсобну! — І таки ж воно дурне, Як, пробачте, пробка. Ні для кого не секрет — Він не догадається: Справжній той авторитет, Що не підривається.
