На кіностудії — страшний переполох! Пустив хтось чутку, ніби Вовчик-жох, Зустрівши якось Зайця під горою, Кричав сердито: «Ах, японський бог, Чому іще маленьким я не здох? Що витворяє режисер зі мною! Ганяє з серії у серію мене... Ні-ні, йому це даром не мине, Хай начувається, взяла б його холера! Не витерплю, клянуся головою: Червону Шапочку залишу я живою, А з’їм... дружину кінорежисера!»