Аркадій Музичук

Закон про самогон

Дорогий наш Самогоне!
Ти дитя протизаконне
Від самісінького роду.
Та не знаєш переводу
Не одну вже сотню літ!
А живеш — неначе кріт.
Та й народжуєшся дивно —
Бозна де, конспіративно.
Як на ворога народу
Йшли і йдуть на тебе взводи.
Все життя твоє в прокльонах.
Водночас — і п’ють, і гонять.
Ну, а дехто так вже любить,
Що тебе із пляшки дудлить
І з нагоди, й без причин...
Словом, п’є усякий чин.
А при бартерних стосунках —
Нема кращого рятунку.
В еСНДе, і у ЄС
Рухаєш вперед прогрес.
Бо й на інші континенти
Рознесли тебе агенти.
Швидше всяких інвестицій
Завойовуєш столиці.
Тож вважай, як і належить,
Ти стійкий і незалежний!
На столі завжди в пошані!
Та й стосунки непогані
В тебе з владою давно.
Бо не гірший за вино,
За горілку і коньяк!
Навпаки! Бува первак,
Що по градусах, повірте,
Може втерти носа спирту!
Дорогий наш Самогоне!
Хто, скажи, Тебе не гоне?
Отже, є в тобі потреба?
Референдум, значить, треба!
Щоб охороняв Закон
Український самогон!
Джерело:
Музичук А. С. Олігарх у пеклі. — К.: ФОП Гудименко С. В., 2013. — 304 с.: іл.