Рік Барана

Цап Барана зустрів серед дороги
І влаштував йому розгін:
— Тобі я швидко обламаю роги!
Ти хочеш Рік привласнити один?!
Якусь приватизацію затіяв
За вовчими законами. Чому?
Ти депутат? Чи олігарх-месія?
Чи може син? Ти знаєш сам, кому.
Баран на Цапа витріщивсь і слуха.
«Ну хто доніс в його козлячі вуха?»
А Цап своє:
— На двох нам рік дістався.
По половині! Так було віки!
— Ти, Цапе, гороскопів начитався,
Законами позабивав мізки.
Затям собі, у бізнесі — копито —
Найголовніший аргумент! —
Баран ричав, як лев, несамовито,
Готовий Цапа розірвати вщент.
Ногою бив, що аж здригалось стійло!
Немов печатку прибивав до слів.
Ділить по половині будеш пійло
Серед таких, як сам, козлів.
Ти усе мрієш покупатись в маслі,
Облагородити козлячий рід...
Цей Рік уже моя приватна власність!
Ось документ, завірений де слід!
А незабаром я усе століття
Приватизую всім козлам на зло!
...У Цапа затряслося підборіддя...
З тих пір працює в Барана...козлом.