Якщо вже заміж треба йти...

Стратон Завіса, режисер,
Повчав артиста молодого:
— Ви Возний нині! І тепер
Вам бравий вигляд ні до чого!
Що вам нема і двадцяти —
Забудьте, друже. Ви — на сцені!
Шляхи артиста до мети —
У перевтіленні! В натхненні!..

Зітхав юнак: не та мета!
Запал юнацький щирий стримав.
А поряд з ним Стратон кректав:
Готовий Возний вже — без гриму.
Йому б на пенсію пора,
А він, розчулившись до краю,
Сказав:
— Я гратиму Петра,
Цю роль я сорок років граю...

Прем’єра йшла, весь зал притих,
Та раптом вигукнув хтось палко:
— Якщо вже заміж треба йти,
То йди за Возного, Наталко!..