Кость Михеїв

Вечірня розмова

Із записника молодого поета

...Під вербою двоє: я й Марія.
Місяць в срібні хмари порина.
Що за вечір! Тихий вечір-мрія!..
Я кажу Марії:
— . . . . . . . . . . . . . . ?
А вона:
— !?.

...Аж пішла луна!..