Тільки чарочку хильне Саливон Болячка, Так відразу й почина Про синів балачку, І годину й дві гуде, Як в порожню бочку: — П’ять синів, Як п’ять орлів! Рідних п’ять синочків! Кожен — в мене! Кров моя! Мої голуб’ята! Я їх в білий світ пустив, Я їм рідний тато! Не якийсь там пустоцвіт, А в соку мужчина... — Ну, дітей пустити в світ — Мало, — хтось докинув. — Треба виховати їх!.. — Знаю! Неодмінно Я і п’ять моїх дружин Виростимо зміну!..
