Кость Михеїв

Метаморфоза

Шепотів колись ніжно
    На вушко:
— Ще співай, не стихай,
    Щебетушко!..
А тепер лиш вряди-годи
    Зронить:
— Н-н-ну! Не каркай під руку,
    Вороно!..