Походжав колись він гоголем, Міг ділами запалить. А тепер не ходить — човгає, Не говорить — шамкотить. Гнув підкови. Вередливого Бугая здолати міг. А тепер від кухля пива він Рачки лізе на поріг. Всюди з пляшкою він рипався: «В люди виб’юся таки!» Та не вибився, а випився Із людей у пияки.
