Штати і бюрократи

Давним-давно, в гарячу пору,
Мишей налізло у комору
Силенна-сила, аж кишіло.
«Погане діло
Нині, —
Промовив Кіт своїй дружині, —
Ми вжити заходів повинні...»
І Кіт начальству дав заяву,
В якій поскаржився по праву
На охоронну справу:
«При даній кількості Мишей
Потрібно мати
Добрі штати, —
Принаймні в сто Котів,
А вдвох ми будем без вушей
І навіть без хвостів».
І через дві неділі
Вже сто Котів були «при ділі».
Вони за день Мишей переловили
Й лежать пузаті, зберігають сили
Та все чекають дату,
Коли даватимуть зарплату —
Належить же по штату!
А наш знайомий Кіт
В такі пошився бюрократи,
Що навіть важко передати:
За свій живіт
Турбується охоче,
А за чужі... і слухати не хоче.
Круг нього Мурки-секретарки
Пускають плітки, зводять сварки,
А двадцять замів в кабінетах
Снують такі тенета,
Що до Кота попасти.
Звичайно, можна… та не часто.
Якщо сказати правду в вічі:
В два роки раз... і дуже рідко — двічі.

* * *
Мітлою б гнати геть із штатів
Подібних бюрократів,
А з ними разом і нероб —
От здорово було б!