Пісенька Василя

Я і трактора, й комбайна
Осідлаю на ходу.
Якщо треба, зремонтую,
Сяду й знову поведу.
    А жінок, тир-пир, боюся,
    Чесно, мамо, признаюся.
    Ні, не оженюся.

Жінка — це така машина,
Що заводиться сама,
Хоче — їде, хоче — стане,
А інструкції нема!..
    Я жінок, тир-пир, боюся,
    Чесно, мамо, признаюся,
    Ні, не оженюся.

Хай літаюча тарілка
Пада в нашому дворі —
Черепки складу прибульцям,
Як мотор у них згорів.
    А жінок, тир-пир, боюся;
    Чесно, мамо, признаюся.
    Ні, не оженюся.