Дует Магди і Півня

    Магда

Ой товаришу директор,
Ой Іване Кузьмичу,
І назріло, й наболіло,
Аж уся тремчу...

    Півень (демонстративно дивиться на годинник)

Та не мнися, не барися,
Викладай, що є...

    Магда

Я на вас як подивлюся,
Соромно стає.

    Півень

Це приємно дуже чути:
Коло тебе баламутів
Бачу кожен раз!

    Магда

Не за себе мені сором —
Соромно за вас.

    Півень

Отакої!.. Що я чую?!

    Магда (бере його за полу піджака)

Я — серйозно. Не жартую.
Хіба ж це костюм?..
Як старий мішок, звисає,
Колір невиразний має —
Не костюм, а глум!

    Півень

Отакої!.. Що я чую?!

    Магда

Я — серйозно. Не жартую.
Зараз не до гри:
Спішите ж ви на екрани,
А оформлені погано,
Скучні кольори...

    Півень

Годі, Магдо, я не модник.
Діло говори!

    Магда

Діла тільки я й хотіла,
Я ж оце й дійшла до діла:
З бази прибула,
Там костюм взяла,
Дві сорочки модерняцькі
І штиблети дуже хвацькі —
Акурат на вас!

    Півень

Отакої!.. Що я чую?!

    Магда

Я — серйозно. Не жартую.
Чепуритись час...

    Півень

Добре, хоч немає свідків...
Звідки знаєш, Магдо, звідки,
Розміри мої?

    Магда

Ой товаришу директор,
Ой Іване Кузьмичу, —
І назріло, й наболіло,
Аж уся тремчу...
Як мужчина до вподоби,
Легко все взнаєш...

    Півень

Он куди ти гнеш!..