Самовпевнена Жаба

Пузатій Жабі трапилась нагода
    Почути Соловейка спів.
А хто ж не зна, яка то насолода
В вечірню пору слухать Солов’їв!
А Жабі що?.. Прислухалась, скривила рота,
    Від злості баговиння шкряба
    Та й бовка із болота:
    — Дивись — знайшли дива!..
Не чули, певно, як співає Жаба.
    То слухайте:
         «Ква-ква!..»
    Ну, що?.. Куди йому до мене —
    Воно, видать, іще зелене.
    Я й не таких глушила!
І чує відповідь сердиту, від душі:
    — А щоб тебе нечиста сила
    Навіки ухопила
В твоїм проклятім комиші!

* * *
Мораль?.. Для Жаб?.. Та хай їм грець!
    Але ж і в нас часом буває:
Лише тому пиндючиться «співець»,
    Що інших заглушає.