Об’єктивні причини

Звести загату на струмку в діброві
    Було доручено Боброві.
        Прийшла зима.
— Чого загати і досі ще нема?..
        — Бо літо мали дощовите:
Ні доступу, ні приступу — усе розмите!..
    Удруге йде зима.
    Загати знов нема.
— Чому?..
        — Стояла влітку спека —
Останню воду вижлуктив Лелека!..
    Утрете йде зима.
    Загати знов кат-ма.
Кленуть Бобра, трясуть, як грушу:
— Чому?.. Був дощ, та мали й сушу!..
Усівсь Бобер спокійно на траві,
Підперши лапою відвислу щоку:
— Була одна причина в нас щороку,
Тепер, як бачите, їх стало дві.

* * *
Байки стоять за правду до загину,
    А в правді ясність дорога:
Щоб не шукав Бобер іще одну причину,
    Вживіть-но, друзі, батога —
Він в дощ і в спеку, кажуть, помага.