— Овечка Вовка з’їла!.. —
Громада в лісі загула. —
Сама ж зосталась ціла...
— Оце діла!..
Адже давно вставні у неї зуби —
І кутні, і різці.
— Дивак!.. Нащо вони Вівці?..
Вона б і Лева довела до згуби,
Якби купила
На кілька грамів більш чорнила.
* * *
Дійшло? Овечка анонімщиком була.
Ото ж до часу, до пори вона ще — сила.