— Овечка Вовка з’їла!.. — Громада в лісі загула. — Сама ж зосталась ціла... — Оце діла!.. Адже давно вставні у неї зуби — І кутні, і різці. — Дивак!.. Нащо вони Вівці?.. Вона б і Лева довела до згуби, Якби купила На кілька грамів більш чорнила. * * * Дійшло? Овечка анонімщиком була. Ото ж до часу, до пори вона ще — сила.