Поглянув Слон на Кізку куцорогу, Суворо запитав: — Чого тремтиш, небого? — В-вовк душу б-богові в-віддав... — Ото дурна! — Підвівся хобот у Слона. — Відкіль лише й береться несвідомість? Напав, мабуть, пристріт. Немає Вовка — веселіший буде світ. — Л-лякає н-невідомість, — Тремтить Коза. — Дозвольте доповісти: Не проти смерті Вовка я... Я — за! Та хто ж тепер нас буде їсти?