Горобець у соняшниках

        У полі, де брилі
        До самої землі
Поважно соняшники нахиляли,
        Дорослі і малі
    Дрючками Горобців ганяли.
— За що?.. — цвірінькає один. —
Не бачу, далебі, причин.
    Хіба погано лущу я насіння?..
        Таку роботу — пошукай!
            Нехай
Хтось інший виявить подібне вміння!
            Дарма,
    Не вийде в нього те довіку.
Мені ж давайте зерен хоч без ліку,
    Поганого, пустого зокрема,
        У мене не було й нема.
        За що ж ото наругу маю?.. —
    У розпачі махає Горобець крилом.
        — А що ти робиш із зерном?..
        — Відомо що — ковтаю!