Був майор колись хоробрим, А тепер не ті вже сили, І йому, як вип’є добре, Привиджались крокодили. Та якось до того бару, До якого він ходив Вихиляти повну чару, Входить... справжній Крокодил! Бармен скочив, як з-під шила, Уклонився, став як шовк: — О, ви надто поспішили! Пан майор ще не прийшов...