Валентин Лагода

Наші парубки

Жартівлива

Ми дівчата з комбінату,
Здавна дружба поміж нас,
Бо й живем в одній кімнаті
У гуртожитку весь час.

Беручкі ми до роботи,
Тчем шовкове полотно,
Вечорами ж ми не проти
Прогулятися в кіно.

Звать нас: — Оля.
                — Віра.
                — Катря.
Ми розкажем залюбки,
Як до нас в кінотеатрі
Залицялись парубки.

Залицялися — ой нене! —
Кожен просто аж прилип:
— Влас до мене.
— Гриць до мене.
— А до мене хто? Пилип!

Неоднакової вдачі,
Кожен з них на свій фасон:
— Мій — ласкавий.
— Мій — несмілий.
— Ну а мій — як балабон!

Вельми щедро частували,
Пригощали до ладу:
— Мій — вином.
— Мій — лимонадом.
— Мій — водою на льоду.

Хлопці нам розповідали,
Як вертались ми назад:
— Мій — про батька.
— Мій — про матір.
— А Пилип все про дівчат!

Запросили на неділю,
Взявши кожну з нас під ручку:	
— Мій — в театри.
— Мій — в музеї.
— А Пилип мій... на товкучку!

Дарували на прощання —
Не виходить з голови:
— Влас мій — руку.
— Гриць мій — серце.
— А Пилип купив халви...