Валентин Лагода

З румунського гумору

Мишеня та Горобець

Сказало Горобцеві Мишеня:
— Мій братику, з тобою ми — рідня!
Обидва і сіренькі, і малі,
І ти збираєш зерна на землі,
Й мені здається часом: ти — це я
Із крильцями, що виросли. Твоя
Відмінність буде тільки в цьому, —
Ото й не заздрісно малому.

— Патякаєш! — озвався Горобець,
Як врешті-решт урвавсь йому терпець. —
Ти братом називать мене не смій!
Хоч я, як ти, і сірий, і малий,
Та, окрім того, можу я літати!
А ти? Безкриле Мишеня ти!
Хоч на землі буваю часом,
Ніколи ми не будем разом, —
Ти, признаюсь, гидкий мені,
Ніщо не зв’язує нас, ні!

. . . . . . . . . . . . 

І все?
Додати треба трішки:
Розмова йшла
У шлунку кішки.
Джерело:
Валентин Лагода. Чи ти ба: сатира та гумор. – К.: Рад. Письменник, 1972. – 134с.