Чоловіку-депутату Пише збуджена жона: — Чи приїдеш ти до хати? — Я закисла тут одна. Тут у всіх життя прекрасне. У сусідів все без змін, У Мусія світло гасне З дев’ятнадцяти годин. Вийде вранці Василина Й ніби сонечко сія, Нещаслива лиш єдина З депутатом тільки я. Напиши: приїдеш скоро? Бо сміються кум і сват, В печінках твій, Петре, кворум, В селезінці твій мандат. Напиши, тебе благаю, Я чекаю у ці дні, Бо як кворум назбираю — Здався ти тоді мені!
